Ваша пенсія: спочатку сплатіть собі

Скачати статтю

Олександр ТКАЧ /журнал «Пенсія», №1, жовтень – 2003/

Ще досить недавно, принаймні 15-20 років тому, майже ніхто з нас не замислювався про майбутню пенсію, покладаючись у цьому питанні на державу. На той час пенсійна система забезпечувала більшості громадян, що перебували на заслуженому відпочинку, цілком пристойний рівень життя. Люди, які виходили на пенсію, були зорієнтовані на отримання від держави пенсійного доходу не нижчого від 50% свого заробітку, з якого нараховується пенсія. У нинішніх умовах для більшос-ті з них це стало нездійсненною мрією. Пенсіонерів, задоволених рівнем пенсійного забезпечення, нині в Україні майже немає.

Криза старіння як глобальна проблема

Виходить, що з пенсійною системою нашої країни не все гаразд. Але не треба бути професіоналом у пенсійній справі, щоб оцінити сьогоднішню ефективність державної пенсійної системи. Достатньо подивитися на наших батьків і матусь, які сумлінно працювали все життя, справно сплачували пенсійні внески, а вийшовши на пенсію, почали заощаджувати на дрібницях. Та що там казати про нинішніх пенсіонерів, які вже не сподіваються на краще і давно втратили надію!

Сьогодні настання пенсійного віку дійсно є загрозою для добробуту не тільки тих, хто розміняв пятий-шостий десяток років, але й відносно молодих людей.

Якщо поточні фінансові можливості людини нижчі від вартості мінімального споживчого кошика, то загроза її економічній безпеці стає неминучою. Зараз в Україні по відношенню до пенсіонерів (та й не тільки до них) саме так і складається загальна
ситуація.

Тим часом у країнах Європейського Союзу людина, що працювала все життя, з виходом на пенсію втрачає не більше 40% попереднього доходу. Однак і цим розвинутим країнам загрожує поступове зростання демографічних і фінансових проблем, що унеможливить дотримання нині діючих соціальних стандартів із пенсійного забезпечення громадян. У зв'язку з погіршенням демографічної ситуації, коли дітей народжується все менше, а населення старішає і виходить на пенсію більш високими темпами, зростають побоювання, що «криза старіння» буде супроводжуватися збільшенням видатків на пенсійне забезпечення. За умови збереження розмірів пенсій на нинішньому рівні, розмір видатків у країнах ЄС в 2050 р. може сягнути 30% ВВП, що більше ніж втричі перевищуватиме сьогоднішні витрати. Вихід розвинуті країни вбачають у реформуванні влас-них пенсійних систем, що буде здійснюватись, головним чином, за рахунок підвищення пенсійного віку, зменшення розмірів державних пенсій та розвитку приватних (недержавних) пенсійних систем.

Що гарантує держава?

Не буде винятком серед інших держав і Україна. Тому реформування нинішньої пенсійної системи в Україні передбачає поступову відмову держави від забезпечення виплат пенсій у повному обсязі за рахунок державних (позабюджетних) фондів на рівні раніше визначених соціальних орієнтирів. Це випливає із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Хоча пенсійний вік поки що залишається незмінним (чоловіки — 60 років, жінки - 55), але заохочується добровільний вихід на пенсію у більш пізньому віці.

За кожен рік роботи, в який сплачуватимуться пенсійні внески (страховий стаж), трудова пенсія громадян, що отримують середню заробітну плату, буде зростати в середньому на один відсоток. Отже, людина, яка матиме 30 років страхового стажу, може розраховувати на отримання пенсії у 30% своєї зарплати. Мінімальні норми Європейського кодексу соціального забезпечення визначають компенсаційну межу (заміщення зарплати пенсією за старістю) у 40% заробітної плати за умови 30-річного трудового стажу. Для досягнення цих орієнтирів трудова пенсія українця мала б нараховуватись, виходячи з коефіцієнту 1,4% за кожен рік страхового стажу. Але цього, на жаль, у солі-дарній пенсійній системі не передбачено.

Стає зрозумілим, що держава зараз і в недалекому майбутньому економічно та політичне не здатна забезпечити стійкість і ефективність механізмів соціального захисту, та й самі ці механізми постійно перебудовуються.

Очевидно, що будуть збережені тільки виплати у вигляді соціальних пенсій та ад-ресної допомоги малозабепеченим, що дадуть змогу абияк зводити кінці з кінцями. У результаті запланованої пенсійної реформи, що має стартувати в Україні з 1 січня 2004 року, значна частина пенсійних виплат буде здійснюватися з індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих людиною впродовж її трудової діяльності, та страхових вне-сків, облікованих на персональному пенсійному рахунку в Пенсійному фонді України.

Розподіл відповідальності

Звичайно, важко думати про пенсію, коли молодий та повний сил, але якщо пенсійний вік чекає на вас у недалекому майбутньому, а часу на заощадження коштів дедалі менше, то вибору не залишається. Замислитись про майбутню пенсію вже сьогодні нікому не зашкодить. Якщо сьогоднішня зарплата слугує для задоволення нинішніх потреб людини, то пенсія, як «відкладена зарплата», має задовольняти її потреби у майбутньому. А у зв'язку з тим, що літня людина потребує не тільки повноцінного харчування, але й відпочинку та лікування, забезпечення її ліками, путівками тощо може вимагати значних, порівняно з молодими людьми, витрат. Тим більше, що держава намагається розподілити відповідальність за пенсійне забезпечення, медичне страхування між собою, працедавцями та громадянами — майбутніми пенсіонерами. Отже, нам самим треба щось робити! Адже стає дедалі більше зрозумілим, що ми і тільки ми самі в змозі забезпечити собі гідну старість! І наш працедавець мав би нам у цьому допомогти! І наша рідна держава!?

Таблиця 1

Розрахунок величини щомісячної пенсії учасникові НПФ, який здійснює щомісячні пен-сійні внески у розмірі 5% заробітної плати та інвестує їх під «складний відсоток»(реальна дохідність інвестицій — 5% річних, зарплата — 350 грн., період виплат — 18 років)

Час, що залишивсядо виходу на пенсію, років

40

35

30

25

20

15

10

5

Очікувана сума пенсійнихнакопичень, гривень

25942

19313

14148

10123

6987

4543

2639

1156

Прогнозований розмір щомісячної пенсії*, грн.

181

135

99

70

49

32

18

8

Недержавна пенсія, у відсотках до зарплати

51,7

38,5

28,2

20

14

9,1

5,1

2,2

* Без урахування майбутніх ставок оподаткування

Але, як мовиться, на державу сподівайся, а сам... Чи ще далеко за обрієм пенсійний вік, чи він уже зовсім поруч — вже сьогодні варто подбати про свою майбутню пенсію або принаймні подумати про неї. Головною метою людини, що обирає для себе участь у будь-якому з видів (державного або приватного) пенсійного забезпечення, є накопи-чити певну кількість коштів, достатню для забезпечення собі гідної старості.

Скільки грошей відкладати на старість?

Як це зробити? На перший погляд, це зовсім не складно, якщо людина починає платити сама собі. Що мається на увазі?

Коли ви сплачуєте рахунки — за квартиру, телефон, спожиті газ, воду, електроенергію, а також за різні дрібні послуги, додайте ще один пункт у цей список обов'язкових платежів. Це повинен бути пункт №1. Поставте своє прізвище за цим пунктом: спочатку сплатіть собі — тоді вам не доведеться думати про це до наступного місяця.

Слід відкладати стільки грошей, скільки можливо: метою має стати заощадження 5% річного доходу. Це левова частка «кишенькових» грошей, що, як правило, суттєво не впливають на сімейний бюджет. І чим раніше розпочати цей процес із подальшим інвестуванням коштів, тим більшим може виявитись розмір вашої пенсії (див. табл. 1).

Залежно від ваших зобов'язань вам вдасться заощадити більше чи менше грошей. Це не має значення, доки ви будете в змозі відкладати хоч скільки-небудь. Скористайтеся можливостями служб бухгалтерії вашого підприємства, що автоматично перекажуть кошти до обраної вами фінансової установи (пенсійного фонду, страхової компанії, банку). Ви неодмінно здивуєтеся тому, наскільки легко жити без кількох (або кількох десятків) гривень, що тимчасово покидають ваш рахунок кожного місяця. Можливо, ви навіть не помітите жодної різниці. Але до цього потрібен гнучкий підхід. Не треба заощаджувати на шкоду повсякденному споживанню, якщо ви не можете дозволити собі почати платити вже зараз! Та як тільки зможете, підключайтеся до створення власних пенсійних накопичень!

Таблиця 2

Залежність пенсійних накопичень від розмірів внесків учасника, що здійснюються протягом 5 років, та «плеча» підприємства

Накопичення, грн.

Внески, грн

«Плече підприємства» (спонсора), % від розміру внесків:

 

0

100

200

500

900

10

707

1414

2121

4241

7069

20

1414

2827

4241

8482

14137

30

2121

4241

6362

12723

21206

50

3534

7069

10603

21206

35343

100

7069

14137

21206

42412

70686

*дохідність інвестицій у накопичувальний період -10%

Накопичувати і не втрачати!

Нинішній рівень доходів більшості громадян не дозволяє сформувати ці накопичення самотужки, та й часу для цього може виявитися замало (див. табл. 1). Тож якщо ви не в змозі зробити цього самі, то подумайте про те, як підключити до процесу вашого працедавця. Потрібно тільки зуміти зацікавити його підставити вам «плече підприємства» (див. табл. 2). Може статися, що він на цьому не тільки заощадить, а ще й виграє разом з вами за рахунок можливих податкових пільг і не тільки. І тоді гарантіями вашої пенсії будуть не примарні плани держави про світле майбутнє, а реальні солідарні накопичення громадян і підприємств, що починають формуватися вже зараз. Мабуть, ніде проблема формування заощаджень не постає так гостро, як у нас. Куди вкладати і кому довірити свої «кревні», як зберегти їх від «невситимої» інфляції, як застрахуватися від сумнівних «фінансистів» і як не залишитися в старості один на один із недосяжним «прожитковим мінімумом»? Отже, як і де накопичувати і не втратити?

Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначено, що формуванням пенсійних накопичень та виплатами недержавних пенсій з 1 січня 2004 року будуть займатися недержавні пенсійні фонди (НПФ), банківські установи та страхові компанії. При цьому кожен громадянин має можливість обирати ту форму заощаджень на старість та фінансову установу, яким він довіряє найбільше.

Найбільш прийнятними для цього можуть стати пенсійні фонди, що засновуються працедавцями для своїх працівників (корпоративні НПФ) та профспілками або іншими об'єднаннями для своїх членів (професійні НПФ).

Основними перевагами участі в НПФ слід вважати:

  • для працівника — учасника фонду — часткове (у ряді випадків — повне) фінансування засновником фонду витрат на формування недержавних пенсій персоналу;
  • для працедавця — або іншого вкладника НПФ — посилення впливу на його учасників, розширення можливостей довгострокового внутрішнього інвестування за рахунок частини пенсійних активів, оптимізація витрат за рахунок можливих податкових пільг.

Саме корпоративні пенсійні програми, реалізовані на базі відповідних НПФ, є основою недержавного пенсійного забезпечення в США, країнах — членах ЄС, Росії. У багатьох країнах світу саме НПФ є основою формування «пенсійного пирога» більшості громадян. Якщо в нашій державі буде створено ефективну систему захисту інтересів вкладників НПФ, то є всі підстави сподіватися, що недержавні пенсійні фонди — це і є наш сьогоднішній погляд у майбутнє!

Статьи в тему:

Як збільшити майбутню пенсію

Копить средства для будущей пенсии могут все

На государство надейся, а об НПФ не забывай

Вверх